Горад Сонца, горад болю. Ідэнтычнасць усходнееўрапейскага горада (на прыкладзе Мінска)
Аннотация
Сучасная палітычная сітуацыя ў Беларусі, асабліва грамадзянскія пратэсты ў гарадской прасторы Мінска, заахвочваюць да разважанняў над культурным ландшафтам горада, сфарміраваным пры таталітарызме. У сувязі з гэтым мэта артыкула – прааналізаваць адно з нешматлікіх, даступных польскаму чытачу, адлюстраванняў Мінска ў літаратуры, а менавіта твор Артура Клінава Малая падарожная кніжка па Горазе Сонца. Аналіз праводзіўся з перспектывы сацыялогіі літаратуры. Звярталася ўвага на спецыфіку жанру тэкста, якім зʼяўляецца турыстычны даведнік. Выкарыстоўваліся таксама вызначэнні сацыялогіі дзяцінства і катэгорыі біяграфічнай памяці. Дзеля рэканструкцыі і зразумення аўтарскага бачання горада, змешчанага ў кнізе Клінава, на пачатку артыкула разглядаецца, якім чынам аўтар апісвае асваенне архітэктурнай утопіі Горада Сонца з перспектывы дзіцяці. Далей разглядаецца катэгорыя барацьбы за прастору, у якой ролю зброі выконваюць архітэктура і горадабудаўніцтва. Прыкладам сутыкнення у гэтай барацьбе зʼяўляецца апісаны Клінавым лёс раёна Няміга. У высновах пералічваюцца стратэгіі, выкарыстаныя пісьменнікам дзеля абароны сваёй біяграфіі ад падпарадкавання яе таталітарнай утопіяй.
Ключевые слова
Полный текст:
PDF (Język Polski)Литература
Brzeziński, Witold. (2012). Obraz dziecka w perspektywie historyczno-porównawczej. Przeszłość we współczesności, współczesność w przeszłości, Przegląd Pedagogiczny, 1, s. 141–153.
Cobel-Tokarska, Marta. (2015). Ostatnie pokolenie PRL: pamięć „trzydziestolatków”. W: Katarzyna Górniak, Tatiana Kanasz, Barbara Pasamonik, Joanna Zalewska (red.). Socjologia czasu, kultury i ubóstwa. Księga jubileuszowa dla profesor Elżbiety Tarkowskiej (s. 126– 144). Warszawa: APS.
Cobel-Tokarska, Marta. (2018). Białoruskość noblistki. Swietłana Aleksijewicz i jej twórczość w odbiorze polskich czytelników. W: Julita Makaro, Marcin Dębicki (red.). Sąsiedztwa III RP: Białoruś. Zagadnienia społeczne (s. 187–209). Wrocław: Gajt.
Cywiński, Paweł. (2013). Wielka narracja turystyczna. Pobrano z: http://post-turysta.pl/artykul/wielka-narracja-turystyczna.
Duda, Beata. (2015). Dyskursywne i tekstowe reprezentacje współczesnej przestrzeni miejskiej, niepublikowana rozprawa doktorska. Katowice: Uniwersytet Śląski.
Frydryczak, Beata. (2013). O zakotwiczeniu krajobrazu w kulturze. Prace Kulturoznawcze, 15, s. 161–169.
Gajda, Anetta. (2013). Przewodnik turystyczny czy przewodnik historyczny? – analiza modelu „Przewodnika po powstańczej Warszawie. Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica, 47, s. 7–19.
Golka, Marian. (2008). Socjologia sztuki. Warszawa: Difin.
Kaźmierska, Kaja. (2011). Pamięć biograficzna i zbiorowa a emocje. W: Anna Czerner, Elżbieta Nieroba (red.). Studia z socjologii emocji (s. 141–160). Opole: Uniwersytet Opolski.
Klinau, Artur. (2008). Mińsk. Przewodnik po Mieście Słońca. Wołowiec: Czarne.
Ornacka, Katarzyna. (2013). Od socjologii do pracy socjalnej. Społeczny fenomen dzieciństwa. Kraków: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego.
Ossowski, Stanisław. (1983). O osobliwościach nauk społecznych. Warszawa: PWN.
Rybczyńska, Zoriana. (2015). Potęga i niemoc spojrzenia Meduzy: alternatywne przewodniki miejskie jako realizacja nowej utopii. Acta Universitatis Wratislaviensis. Prace kulturoznawcze, 17, s. 129–141.
Rybicka, Elżbieta. (2015). Krajobraz. Krótkie wprowadzenie. Herito, 19, s. 12–21.
Wojciechowski, Marcin. (2008). Scenografia wielkiej utopii. Gazeta Wyborcza (4 listopada). Pobrano z: https://wyborcza.pl/1,75410,5879040,Scenografia_wielkiej_utopii.html
Żyrek, Edyta. (2013). Ryszard Kapuściński o tożsamości w podróży. W: Józef Wróbel, Anna Latocha, Karolina Makieła (red.). Pęknięcia – granice – przemiany: Tożsamościowe transgresje w literaturze XX i XXI wieku (s. 184–199). Kraków: WUJ.
DOI: http://dx.doi.org/10.17951/sb.2021.15.93-106
Date of publication: 2021-12-12 20:46:41
Date of submission: 2021-05-26 23:47:16
статистика
показатели
Ссылки
- На текущий момент ссылки отсутствуют.
(c) 2021 Marta Cobel-Tokarska
Это произведение доступно по лицензии Creative Commons «Attribution» («Атрибуция») 4.0 Всемирная.