Метафорическая креация дихотомии „вертикаль– горизонталь” в цифровом политическом дискурсе (на примере корпуса мемов о встрече Путина и Лукашенко в Сочи)
Аннотация
Інтэрнэт-мэмы зʼяўляюцца асноўнымі структурнымі адзінкамі сучаснай медыяпрасторы (А. Квят), яны валодаюць высокім персуазіўным патэнцыялам. Мемы разглядаюцца не толькі як імгненная рэакцыя карыстальнікаў на падзеі, але і як спосаб выказвання палітычных поглядаў. Мэтай артыкула зʼяўляецца аналіз метафарычнай крэацыі вертыкальна арыентаваных адносін у віртуальным палітычным дыскурсе на прыкладзе корпуса мемаў на тэму сустрэчы прэзідэнтаў У. Пуціна і А. Лукашэнкі ў Сочы ў 2020 г. Мем разглядаецца намі як здольны да імгненнай рэплікацыі складаны сэнсавы комплекс вербальна-іранічнага выказвання з адсылкай да розных сфер і крыніц, якія камунікант мусіць распазнаць. У сувязі з гэтым высокая інтэртэкстуальная шчыльнасць інтэрнэт-мемаў зʼяўляецца іх канструкцыйнай прыкметай, а ключавым патрабаваннем да іх адэкватнага ўспрыняцця – наяўнасць агульнай аперцэпцыйнай базы камунікантаў і здольнасць адрасата бачыць культурныя знакі, закладзеныя ў меме. Пры асэнсаванні складаных міждзяржаўных адносін у палітычнай мематыцы актуалізуецца канцэптуальная метафара васалітэту. Для вырашэння задач нашага даследавання выкарыстоўваюцца метады інтэрпрэтацыйнага і інтэрсеміятычнага аналізу, асноўныя палажэнні тэорыі канцэптуальнай метафары Дж. Лакофа і М. Джонсана, а таксама тэорыі канцэптуальнай інтэграцыі (блэндынга альбо паняційных амальгам) Ж. Факанье і М. Тэрнэра. Націск кладзецца на разгляд іранічнага кампанента. У выніку даследавання былі вылучаны і апісаны слоты прадстаўленай мемамі амальгамы „Лукашэнка – васал Пуціна”, з улікам сувязі дадзенага метафарычнага канструкта з іншымі фрагментамі калектыўнай кагнітыўнай прасторы. Канцэптуальная амальгама народжаная семай „падпарадкавання ізалежнасці” эксплікуецца пры дапамозе інтэграцыі палітычнай сферы з канцэптуальнымі прасторамі іншых асіметрычных адносін (сямʼі, феадалізму, любоўных сувязяў). Падчас аналізу корпуса мемаў выразна выявілася іх характэрная ўласцівасць – рэалізацыя валентнасці. У сілу сваёй актуальнасці, ананімнасці і распаўсюджанасці інтэрнэт-мемы зʼяўляюцца індыкатарам грамадскіх настрояў і сродкам фарміравання ментальных установак соцыуму.
Ключевые слова
Полный текст:
PDF (BELARUSIAN)Литература
Anderson, Ričard. (2006). Kauzalʹnaâ sila političeskoj metafory. W: Èduard Budaev, Anatolij Čudinov (red.). Sovremennaâ političeskaâ lingvistika (s. 72–91). Ekaterinburg: UrGPU. [Андерсон Ричард. (2006). Каузальная сила политической метафоры. В: Эдуард Будаев, Анатолий Чудинов (ред.). Современная политическая лингвистика (с. 72–91). Екатеринбург: УрГПУ].
Aničkina, Ûliâ. (2013). Metafora kak sredstvo argumentacii v političeskom diskurse. W: Aleksandr Amatov (red.) Lingvističeskie i metodičeskieaspekty prepodavaniâ inostrannyh âzykov (s. 19–23). Belgorod: Izdatelʹskij dom „Belgorod”. [Аничкина, Юлия. (2013). Метафора как средство аргументации в политическом дискурсе. В: Александр Аматов (ред.) Лингвистические и методические аспекты преподавания иностранных языков (с. 19–23). Белгород: Издательский дом «Белгород»].
Bakulina, Anastasiâ.(2008). Princip dvoičnosti v prirode i kulʹture. Vestnik Vâtskogo gosudarstvennogo universiteta, 2(1), s. 170–172. [Бакулина, Анастасия. (2008). Принцип двоичности в природе и культуре. Вестник Вятского государственного университета, 2(1), с. 170–172].
Belarus’ stoâla na kraû propasti, a â pomog ej sdelat’ šag vpered. 65 samyh èpičeskih citat. [«Беларусь стояла на краю пропасти, а я помог ей сделать шаг вперед». 65 самых эпичных цитат Александра Лукашенко]. Режим доступa: https://gomel. today/2019/08/30/234953.html (доступ: 30.09.2020).
Belovodskaâ, Anastasiâ. (2014). Setevoj folʹklor iego rolʹ v formirovanii kollektivnogo kognitivnogo prostranstva. Respectus Philologicus, 21(26), s. 65–75. [Беловодская, Анастасия. (2014). Сетевой фольклор и его роль в формировании коллективного когнитивного пространства. Respectus Philologicus, 21(26), с. 65–75].
Belovodskaâ, Anastasiâ. (2016). K voprosu o metodike analiza mediaobraza (na primere analiza korpusa internet-memov, èkspliciruûŝih mediakoncept „Putin”). Przegląd Rusycystyczny, 4(156), s. 118–131. [Беловодская, Анастасия. (2016). К вопросу о методике анализа медиаобраза (на примере анализа корпуса интернет-мемов, эксплицирующих медиаконцепт «Путин). Przegląd Rusycystyczny, 4(156), с. 118–131].
Blachmore, Susan. (2002). Maszyna memowa. Poznań: Rebis.
Čablin, Anton. (2011). Strukturno-funkcionalʹnye modeli sovremennogo političeskogo mifa. Rossijskij Akademičeskij Žurnal, 1(15), s. 29–33. [Чаблин, Антон. (2011). Структурно-функциональные модели современного политического мифа. Российский Академический Журнал, 1(15), с. 29–33].
Chlebda, Wojciech. (1985). Oksymoron: z problemów językowego poznania rzeczywistości. Opole: Wyższa Szkoła Pedagogiczna.
Citatnik. Aleksandr Grigor’evič Lukašenko. [Цитатник. Александр Григорьевич Лукашенко]. Режим доступa: https://www.youtube.com/watch?v=e8e-3x16oG4 (доступ: 30.09.2020). Dawkins, Richard. (1996). Samolubny gen. Warszawa: Prószyński i S-ka.
Dmitrieva, Mariâ. (2018). Internet-mem kak metodpolitičeskoj kommunikacii. [Дмитриева, Мария. (2018). Интернет-мем как метод политической коммуникации]. Режим доступa: https:// age-info.com/2018/05/интернет-мем-как-метод-политической-к/ (доступ: 30.09.2020).
Eubanks, Philip. (2000). A War of Words in the Discourse of Trade: The Rhetorical Constitution of Metaphor. Carbondale: Southern Illinois university press. Fauconnier, Gilles; Turner, Mark. (2002). The Way We Think: Conceptual Blending and the Mind’s Hidden Complexities. New York: Basic Books.
Fauconnier, Gilles. (1985). Mental spaces: aspects of meaning construction in natural language. Cambridge: Cambridge University Press. Fiske, John. (2010). Zrozumieć kulturę popularną. Kraków: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego.
Ginter, Anna. (2009). O teorii amalgamatów na przykładzie metafory kampanii wyborczej: być kierowanym z tylnego siedzenia. Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica, 5, s. 43–53.
Gordeev, Aleksej. (2017). Bac’ka otžigaet: 10 samyh gromkich vyskazyvanij Lukašenko. [Гордеев, Алексей. (2017). Бацька отжигает: 10 самых громких высказываний Лукашенко]. Режим доступa: https://4esnok.by/obzory-i-rejtingi/10-fraz/ (доступ: 30.09.2020).
Grochowski, Piotr. (2015). Memy internetowe jako klucz do zrozumienia cyberkultury. Kultura Współczesna, 3(87), s. 213–218.
Gurevič, Aron. (1972). Kategorii srednevekovoj kulʹtury, Moskva: Iskusstvo. [Гуревич, Арон. (1972). Категории средневековой культуры. Москва: Искусство].
Hochschild, Arlie Russell. (2017). Obcy we własnym kraju. Gniew i żal amerykańskiej prawicy. Warszawa: Wydawnictwo Krytyki Politycznej.
Kanašina, Svetlana. (2017). Internet-mem i politika. Političeskaâ lingvistika, 1(61), s. 69–73. [Канашина, Светлана. (2017). Интернет-мем и политика. Политическая лингвистика, 1(61), с. 69–73].
Kartofelʹnyj baron. (2015). [Картофельный барон. (2015)]. Режим доступa: https:// vestikavkaza.ru/pvk/geroy/kartofelyniy-baron (доступ: 30.09.2020).
Kiklewicz, Aleksander. (2006). Teoria metafor pojęciowych: zagadnienia dyskusyjne. W: Aleksander Kiklewicz (red.). Język. Komunikacja. Wiedza (s. 217–273). Mińsk: Prawo i ekonomika.
Kokko, Dmitrij. (2020). «Saša 3%» i «Usatyj tarakan»: Prezident Belorussii obzavelsâobidnymi prozviŝami. [Кокко, Дмитрий. (2020). «Саша 3%» и «Усатый таракан»: Президент Белоруссии обзавелся обидными прозвищами]. Режим доступa: https://svpressa.ru/ politic/article/268996/ (доступ: 30.09.2020).
Krongauz, Maksim. (2012). Memy v internete: opyt dekonstrukcii. Nauka ižiznʹ, 11. [Кронгауз, Максим. (2012). Мемы в интернете: опыт деконструкции. Наука и жизнь, 11]. Режим доступa: http://www.nkj.ru/archive/articles/21327/ (доступ: 18.09.2020).
Kudrin, Oleg. (2020). Vassal i sûzeren: Lukašenko navstreče s Putinym i posle togo. [Кудрин, Олег. (2020). Вассал и сюзерен: Лукашенко на встрече с Путиным и после того]. Режим доступa: https://www.ukrinform.ru/rubric-world/3099884-vassal-i-suzeren lukasenko-na-vstrece-s-putinym-i-posle-togo.html (доступ: 30.09.2020).
Kvât, Aleksandra. (2013). Mediamem kak instrument političeskogo PR: kognitivnyj podhod. Reklama i PR, 1. [Квят, Александра. (2013). Медиамем как инструмент политического PR: когнитивный подход. Реклама и PR, 1]. Режим доступa: http://www.mediascope. ru/node/1254 (доступ: 30.09.2020).
Kvâtkovski, Severin. (2018). Na kakom âzyke govorit Lukašenko [Квятковски, Северин. (2018). На каком языке говорит Лукашенко?]. Режим доступa: https://euroradio.fm/ru/ dorogie-rossiyskie-druzya-na-kakom-yazyke-govorit-lukashenko (доступ: 30.09.2020).
Lakoff, George. (1993). The contemporary theory of metaphor. In: Andrew Ortony (ed.), Metaphor and thought (p. 202–251). Cambridge: Cambridge University Press.
Lakoff, George; Johnson, Mark. (2010). Metafory w naszym życiu, Warszawa: Aletheia.
Levi-Stross, Klod. (2006). Mifologiki: Syroe i prigotovlennoe. Moskva: Flûid. [Леви-Стросс, Клод. (2006). Мифологики: Сырое и приготовленное. Москва: Флюид].
Lokšin, Ilʹâ. (2013). «Carʹ gory», ili Počemu vpostkommunističeskih avtokratiâh plohie instituty. [Локшин, Илья. (2013). „Царь горы”, или Почему в посткоммунистических автократиях плохие институты]. Режим доступa: https://openuni.io/course/8- course-7-1/lesson/5/material/774/ (доступ: 30.09.2020).
Memetičnostʹ reči. (2013). [Меметичность речи. (2013)]. Режим доступa: https://zloypoet. livejournal.com/54246.html (доступ: 30.09.2020).
Mierzwińska-Hajnos, Agnieszka. (2019). Amalgamaty pojęciowe w dyskursie politycznym. Kognitywne studium przypadku. Prace Filologiczne, 73, s. 629–647.
Novickaâ, Irina. (2019). Teoriâ konceptualʹnoj metafory irazvitie alʹternativnyh koncepcij v ramkah kognitivnogo napravleniâ metaforologii (po materialam sovremennoj anglistiki). Âzyk i kulʹtura, 46, s. 76–101. [Новицкая, Ирина. (2019). Теория концептуальной метафоры и развитие альтернативных концепций в рамках когнитивного направления метафорологии (по материалам современной англистики). Язык и культура, 46, с. 76–101].
Nowak, Jakub. (2013). Memy internetowe: teksty (cyfrowej) kultury językiem krytyki społecznej. W: Iwona Hofman, Danuta Kępa-Figura (red.). Współczesne media. Język mediów (s. 227–238). Lublin: Wydawnictwo UMCS.
Osborn, Majkl. (2008). Arhetipičnye metafory vritorike: sfera obrazov „svet–tʹma”. Političeskaâ lingvistika, 26, s. 182–191. [Осборн, Майкл. (2008). Архетипичные метафоры в риторике: сфера образов „свет–тьма”. Политическая лингвистика, 26, с. 182–191].
Panina, Margarita. (1996). Komičeskoe i âzykovye sredstvaego vyraženiâ. Moskva: Moskovskij gos. lingvističeskij universitet. [Панина, Маргарита. (1996). Комическое и языковые средства его выражения. Москва: Московский гос. лингвистический университет].
Perla, Andrej. (2020). „Vozvraŝenie bludnogo syna”: Runet o vizite Lukašenko v Soči. [Перла, Андрей. (2020)]. „Возвращение блудного сына”: Рунет о визите Лукашенко в Сочи]. Режим доступa: https://www.svoboda.org/a/30838493.html (доступ: 30.09.2020).
Plešakov, Vladimir. (2012). Kibersocializaciâ čeloveka: ot Homo Sapiens`a do Homo Cyberus`a. Moskva: Prometej. [Плешаков, Владимир. (2012). Киберсоциализация человека: от Homo Sapiens’а до Homo Cyberus’а. Москва: Прометей].
Poleszak, Dariusz (2013). Cyfrowi tubylcy – szansą czy zagrożeniem dla starej cywilizacji? Pedagogika Katolicka, 1, s. 60–70.
Popkova, Natalʹâ. (2007). Dominanty idiostilâ poèta-ironista: na materiale tekstov Igorâ Irtenʹeva. Ekaterinburg: Uralʹskij gos. universitet. [Попкова, Наталья. (2007). Доминанты идиостиля поэта-ирониста: на материале текстов Игоря Иртеньева. Екатеринбург: Уральский гос. университет].
Porycka, Daria. (2016). Retoryczny wymiar memów politycznych. Res Rhetorica, 4, s. 85–90.
Ricoeur, Paul. (1980). Meta-foryczne i meta-fizyczne. Teksty: teoria literatury, krytyka, interpretacja, 6(54), s. 183–198.
Šejgal, Elena. (2001). Neverbalʹnye znaki političeskogo diskursa. [Шейгал, Елена. (2001). Невербальные знаки политического дискурса]. Режим доступa: http://www.philology. ru/linguistics1/sheygal-01.htm (доступ: 27.09.2020).
Šenderovič, Viktor. (2008). Nasčet loma i nepravilʹnogo genofonda. [Шендерович, Виктор. (2008). Насчет лома и неправильного генофонда]. Режим доступa: http://www.shender. ru/paper/text/?.file=239 (доступ: 30.09.2020).
Sladkevič, Žanna. (2012). Ideologemy i mifologemy vtekstovoj tkani felʹetona. Polilog. Studia Neofilologiczne, 2, s. 371–383. [Сладкевич, Жанна. (2012). Идеологемы и мифологемы в текстовой ткани фельетона. Polilog. Studia Neofilologiczne, 2, с. 371–383].
Solodilova, Irina. (2013). Metafora: kognitivnye osnovy ocenočnosti. Vestnik OGU, 11(160), s. 118–123. [Солодилова, Ирина. (2013). Метафора: когнитивные основы оценочности. Вестник ОГУ, 11(160), с. 118–123].
Šomova, Svetlana. (2015). Političeskij internet-mem: suŝnostʹ, specifika, raznovidnosti. Biznes. Obŝestvo. Vlastʹ, 22, s. 28–41. [Шомова, Светлана. (2015). Политический интернет-мем: сущность, специфика, разновидности. Бизнес. Общество. Власть, 22, с. 28–41].
Ŝurina, Ûliâ. (2012). Internet-memy kak fenomen internet-kommunikacii. Naučnyj dialog, 3, s. 160–172. [Щурина, Юлия. (2012). Интернет-мемы как феномен интернет коммуникации. Научный диалог, 3, с. 160–172].
Syrcova, Ekaterina. (2014). Pragmatika smešnogo na materiale amerikanskih anekdotov. [Сырцова, Екатерина. (2014). Прагматика смешного на материале американских анекдотов]. Режим доступa: http://www.scienceforum.ru/2014/767/6032 (доступ: 17.09.2020).
Szabelska, Anna. (2012). Claude Lévi-Strauss i strukturalna analiza mitu a przyczynek do badań kognitywnych. Via Mentis, 1, s. 99–108.
Wołoszyn, Magdalena. (2016). Intertekstualność internetowych memów dotyczących polityki. Studia Filologiczne Uniwersytetu Jana Kochanowskiego, 29, s. 205–224.
Zelânskaâ, Natalʹâ; Gavenko, Agnessa; Belousov, Konstanstin. (2009). Mediaobraz Iosifa Stalina kak gipertekst. Vestnik Orenburgskogo gosudarstvennogo universiteta, 11(105), s. 73–79. [Зелянская, Наталья; Гавенко, Агнесса; Белоусов, Констанстин. (2009). Медиаобраз Иосифа Сталина как гипертекст. Вестник Оренбургского государственного университета, 11(105), с. 73–79].
Zemszał, Piotr. (2018). Kultura – ideologia – metafora. Metaforyczne dychotomie związane z kategoriami SWOICH i OBCYCH w ideologicznym subdyskursie o kulturze w ZSRR w latach 1953–1957. Toruń: Wydawnictwo Uniwersytetu Toruńskiego.
Zubanova, Lûdmila. (2008a). Sovremennoe mediaprostranstvo: podhody k issledovaniûi principy interpretacii. Vestnik Čelâbinskoj gosudarstvennoj akademii kulʹtury i iskusstv, 2(14), s. 6–17. [Зубанова, Людмила. (2008a). Современное медиапространство: подходы к исследованию и принципы интерпретации. Вестник Челябинской государственной академии культуры и искусств, 2(14), с. 6–17].
Zubanova, Lûdmila. (2008b). Sredstva massovojinformacii kak arena cennostnogo obmena. Vestnik Čelâbinskogo gosudarstvennogo universiteta, 32, s. 27–30. [Зубанова, Людмила. (2008b). Средства массовой информации как арена ценностного обмена. Вестник Челябинского государственного университета, 32, с. 27–30].
Sources of memes [Источники мемов] (доступ: 30.09.2020)
https://memepedia.ru/vstrecha-putina-i-lukashenko/ https://zen.yandex.ru/media/makinglifebetter/putin-i-lukashenko-v-sochi-svejie-memy 5f5f95ce8169a87816004721 http://mainfun.ru/news/2020-09-15-79348 http://batona.net/128966-fotozhaby-i-memy-pro-vstrechu-lukashenko-i-putina-20-foto.html https://www.unian.net/curiosities/vstrecha-putina-i-lukashenko-reakciya-socsetey-poslednie novosti-11146634.html https://imgirl.ru/relax/vstrecha-vladimira-putina-i-aleksandra-lukashenko-v-sochi-luchshie-memy/ https://www.svoboda.org/a/30838493.html https://utro.ru/news/life/2020/09/14/1457467.shtml https://pikabu.ru/story/prelest_1869560 https://pikabu.ru/story/batka_odobryaet_2041672 https://hodor.lol/post/114748/ https://pikabu.ru/story/povod_vyipit18_marta_4072717 https://vestikavkaza.ru/pvk/geroy/kartofelyniy-baron https://admem.ru/1390992091
DOI: http://dx.doi.org/10.17951/sb.2021.15.267-290
Date of publication: 2021-12-12 20:47:05
Date of submission: 2020-10-07 17:17:43
статистика
показатели
Ссылки
- На текущий момент ссылки отсутствуют.
(c) 2021
Это произведение доступно по лицензии Creative Commons «Attribution» («Атрибуция») 4.0 Всемирная.