Wpływ języków wschodniosłowiańskich na język białoruski na początku XX w.

Irina Gaponienko

Streszczenie w języku polskim


Artykuł przedstawia wzajemne wpływy języka białoruskiego, rosyjskiego i ukraińskiego na początku XX w. Analiza ilościowa oraz jakościowa ukrainizmów oraz rusycyzmów, połączona z ich opisem słowotwórczym i semantycznym w aspekcie adaptacji na gruncie białoruskim, została przeprowadzona na materiale tekstów należących do stylu artystycznego, publicystycznego oraz popularnonaukowego. W artykule zastosowano metody: opisową, porównawczą, porównawczo- historyczną oraz statystyczną. Dzięki przeprowadzonym analizom określono charakter oraz stopień wzajemnego oddziaływania spokrewnionych ze sobą języków na początku XX w., a także wpływ na te procesy czynników ekstralingwistycznych, określających w badanym okresie pozycję języka białoruskiego wobec innych języków wschodniosłowiańskich. Sądzono, że białorusko-ukraińskie oraz białorusko-rosyjskie wpływy językowe były uwarunkowane specyfiką funkcjonalną języków kontaktowych: o ile w badanym okresie języki białoruski i ukraiński zajmowały pozycję równorzędną, o tyle oficjalny język rosyjski pełnił wobec języków białoruskiego rolę dominującą. Analiza wykazała, że proces przenikania zapożyczeń z języka ukraińskiego i rosyjskiego do białoruskiego nie miał charakteru systemowego, co potwierdza analiza wszystkich poziomów językowych: fonetycznego, graficznego, leksykalnego, słowotwórczego oraz składniowego. Ponadto na początku XX w. wpływ języków ukraińskiego i rosyjskiego na język białoruski nie był intensywny, gdyż białoruszczyzna tego okresu jedynie w niewielkim stopniu absorbowała elementy genetycznie bliskich języków, co najprawdopodobniej wiązało się z ówczesnym białoruskim odrodzeniem językowym i kulturowym, którego dominantę stanowiło dążenie do zachowania odrębności narodowej oraz ograniczenie obcych wpływów językowych.


Słowa kluczowe


język białoruski, język ukraiński, język rosyjski, kontakty językowe, zapożyczenia językowe

Pełny tekst:

PDF (Русский)

Bibliografia


źródła/sources/источники

„Dziannіca”. Biełaruskaja sztotydniowaja hazieta. 1916. Pietrahrad. [„Дзянніца”. Беларуская штотыднёвая газета. 1916. Петраград].

„Nasza Dola”. Pierszaja biełaruskaja hazieta dla wiaskowaha i miastowaha raboczaha narodu. 1906. Wilnia. [„Наша Доля”. Першая беларуская газета для вясковага i мястовага рабочага народу. 1906. Вільня].

„Nasza Nіwa”. Pierszaja biełaruskaja hazieta z rysunkami. Wilnia. [„Nasza Niwa”. Першая беларуская газета з рысункамі. 1906–1915. Вільня].

Chto praudziwy pryjaciel biednago narodu. (1903). Łondan: Wyd. Polskaj partyi sac. u Litwie. [Хто праудзівы прыяцель беднаго народу. (1903). Лондан: Выд. Польскай партыі сац. у Літве].

Czechau, Anton. (1910). Swatannie. Pieciarburh: „Zahlanie sonca i u nasza akonca”. [Чэхаў, Антон. (1910). Сватанне. Пецярбург: „Загляне сонца і ў наша аконца”].

Czechau, Anton. (1914). Miadzwiedź. Pieciarburh: „Zahlanie sonca i u nasza akonca”. [Чэхаў, Антон. (1914). Мядзведзь. Пецярбург: „Загляне сонца і ў наша аконца”].

Harszyn, Usiewaład. (1914). Syhnał. Wyd. druhoje, pierahledżanaje. Wilnia: Biełaruskaje wydawieckaje tawarystwa, druk. Marcina Kuchty. [Гаршын, Усевалад. (1914). Сыгнал. Выд. другое, перагледжанае. Вільня, Беларускае выдавецкае таварыства, друк. Марціна Кухты].

Horkі, Maksim. (1910). Archіp і Lawonka. Wіlnia: Wyd. „Naszaj Chaty” №5 kosztam T.H., druk. Marcina Kuchty. [Горкі, Максім. (1910). Архіп і Лявонка. Вільня: Выд. „Нашай хаты” №5 коштам Т.Х., друк. Марціна Кухты].

Jak zrabić, kab liudziam stała dobra na swieci. (1903). Łondan: Wyd. Polskaj partyi sac. u Litwie. [Як зрабіць, каб людзям стала добра на свеці. (1903). Лондан: Выд. Польскай партыі сац. у Літве].

Kartoteka Słounika mowy „Naszaj Nіwy” (Institut jazykoznanija imieni Jakuba Kołasa NAN Biełarusi). [Картотека Слоўніка мовы „Нашай Нівы” (Институт языкознания имени Якуба Коласа НАН Беларуси)].

Kazkі. (1904). Wydau A.K. Pieciarburh: Wyd. biełarus. t-wam „Kruh biełaruskaj nar. Praswiety i kultury”. [Казкі. (1904). Выдаў А.К. Пецярбург: Выд. беларус. т-вам „Круг беларускай нар. прасветы і культуры”].

Kołas, Jakub. (1910). Piesnі-żalby. Wіlnia: Wilenskaja drukarnia. [Колас, Якуб. (1910). Песні-жальбы. Вільня: Віленская друкарня].

Kołas, Jakub. (1914). Rodnyja zjawy. Wіlnia: Biełaruskaje wydawieckaje tawarystwa, drukarnia Marcina Kuchty. [Колас, Якуб. (1914). Родныя з’явы. Вільня: Беларускае выдавецкае таварыства, друкарня Марціна Кухты].

Kosicz, Maryja. (1903). Na piresialenja. Rasskaz tiotki Domny iz Polesja. Czernigow: Tipografija gubiernskogo ziemstwa. [Косич, Мария. (1903). На пиресяленья. Рассказ тетки Домны из Полесья. Чернигов: Типография губернского земства].

Krapiunicki, Marka. (1910). Paszylіsia u durnі. Pieciarburh: „Zahlanie sonca i u nasza akonca”. [Крапіўніцкі, Марка. (1910). Пашыліся ў дурні. Пецярбург: „Загляне сонца і ў наша аконца”].

Krapiunicki, Marka. (1911). Pa rewіzіі. Pieciarburh: „Zahlanie sonca i u nasza akonca”. [Крапіўніцкі, Марка. (1911). Па рэвізіі. Пецярбург: „Загляне сонца і ў наша аконца”].

Kupała, Janka. (1908). Żalejka. Pieciarburh: „Zahlanie sonca i u nasza akonca” № 6, drukarnia K. Piantrouskaha. [Купала, Янка. (1908). Жалейка. Пецярбург: „Загляне сонца і ў наша аконца” № 6, друкарня К. Пянткоўскага].

Kupała, Janka. (1913a). Paulіnka. Pieciarburh: „Zahlanie sonca i u nasza akonca”. [Купала, Янка. (1913a). Паўлінка. Пецярбург: „Загляне сонца і ў наша аконца”].

Kupała, Janka. (1913b). Szlacham życcia. Pieciarburh: „Zahlanie sonca i u nasza akonca”, drukarnia J. N. Erlich. [Купала, Янка. (1913b). Шляхам жыцця. Пецярбург: „Загляне сонца і ў наша аконца”, друкарня Ю. Н. Эрліх].

Lemciuhowa, Walancina (red). (2003–2015). Słounik mowy „Naszaj Niwy”. 1906–1915. T. 1 (2003). T. 2 (2007). T. 3 (2015). Minsk: Technałohija. [Лемцюгова, Валянціна (рэд.). (2003–2015). Слоўнік мовы „Нашай Нівы”. 1906–1915. T. 1 (2003). T. 2 (2007). T. 3 (2015). Мінск: Тэхналогія.].

Łuczyna, Janka. (1903). Wiazanka. Pieciarburh: Wyd. „Kruh biełaruskaj nar. praswiety i kultury”, druk. K. Piantkouskaha. [Лучына, Янка. (1903). Вязанка. Пецярбург: Выд. „Круг беларускай нар. прасветы і культуры”, друк. К. Пянткоўскага].

Mіchałka. (1911). Pieciarburh: „Zahlanie sonca i u nasza akonca”. [Міхалка. (1911). Пецярбург: „Загляне сонца і ў наша аконца”].

Piesnі. (1904). Łondan: Sinodalnaja tipografija (miesto izdanija wierojatnoje). [Пес’ні. (1904). Лондан: Синадольная типография (место издания вероятное)].

Pszczołko, Alaksandr. (1905). Gorod i dierewnia. Witiebsk: Gubiernskaja tipolitografija. [Пщелко, Александр. (1905). Город и деревня. Витебск: Губернская типолитография].

Pszczołko, Aleksandr. (1913). Fłor iz Dubowki. Witiebsk: izd. I. D. Abmorszewa, tipografija „Energija”. [Пщелко, Александр. (1913). Флор из Дубовки. Витебск: Изд. И. Д. Абморшева, типография „Энергия”].

Razskazy na biełorusskom narieczіi. (1863). Wilna: Tipografija A. Syrkina. [Разсказы на бhлорусском наречіи. (1863). Вильна: Типография А. Сыркина].

Szauczenka, Taras. (1911). Kaciaryna. Wіlnia: Wyd. „Pałaczanin”. [Шаўчэнка, Тарас. (1911). Кацярына. Вільня: Выд. „Палачанін”].

Taras, Huszcza. (Kołas, Jakub). (1917). Scenіcznyja twory. Mіnsk: Wyd. „Wolnaj Biełarusi”, drukarnia N. M. Nachumowa (starejszaha). [Тарас, Гушча. (Колас, Якуб). (1917). Сцэнічныя творы. Мінск: Выд. „Вольнай Беларусі”, друкарня Н. М. Нахумова (старэйшага)].

Wielіkodnaja pіsanka. Almanach. (1904). Pieciarburh: Wyd. biełarus. t-wam „Kruh biełaruskaj nar. praswiety i kultury”. [Велікодная пісанка. Альманах. (1904). Пецярбург: Выд. беларус. т-вам „Круг беларускай нар. прасветы і культуры”].

opracowania/literature/литература

Anіczenka, Uładzimir. (1969). Biełaruska-ukraіnskіja pіsmowa-mоunyja suwiazі. Mіnsk: Nawuka і technika. [Анічэнка, Уладзімір. (1969). Беларуска-ўкраінскія пісьмова-моўныя сувязі. Мінск: Навука і тэхніка].

Aniczenko, Władzimir. (1969). Biełorussko-ukrainskije pismenno-jazykowyje swiazi. Awtorefierat dis. […] dokt. nauk. Mіnsk: AN BSSR Otd-nije obszczestw. nauk. [Аниченко, Владимир. (1969). Белорусско-украинские письменно-языковые связи: Автореферат дис. […] докт. наук. Мінск: АН БССР Отд-ние обществ. Наук].

Bachankou, Arciom (red.). (1994). Leksіkałohіja suczasnaj biełaruskaj lіtaraturnaj mowy. Mіnsk: Nawuka і technika. [Баханькоў, Арцём (рэд.). (1994). Лексікалогія сучаснай беларускай літаратурнай мовы. Мінск: Навука і тэхніка].

Biłodid, Iwan (red.). (1970–1980). Słownyk ukrajinśkoji mowy. T. 1–11. Kyiw: Naukowa dumka. [Білодід, Иван (рэд.). (1970–1980). Словник української мови. Т. 1–11. Киïв: Наукова думка].

Birżakowa, Jelena, Wojnowa, Lidija, Kutina, Lidija. (1972). Oczerki po istoriczeskoj leksikołogii russkogo jazyka ХVIII wieka. Jazykowyje kontakty i zaimstwowanija. Leningrad: Nauka. [Биржакова, Елена, Войнова, Лидия, Кутина, Лидия. (1972). Очерки по исторической лексикологии русского языка ХVIII века. Языковые контакты и заимствования. Ленинград: Наука].

Bułachau, Michaił. (1958). Razwіccio biełaruskaj litaraturnaj mowy u ХIХ–ХХ stst. wa uzajemaadnosinach z inszymi sławianskimi mowami. Minsk: Nawuka i technika. (AN BSSR. Biełaruski kamitet sławistau. IV Miżnar. zjezd sławistau. Dakłady). [Булахаў, Міхаіл. (1958). Развіццё беларускай літаратурнай мовы ў ХIХ–ХХ стст. ва ўзаемаадносінах з іншымі славянскімі мовамі. Мінск: Навука і тэхніка. (АН БССР. Беларускі камітэт славістаў. IV Міжнар. з’езд славістаў. Даклады)].

Cychun, Hienadź (adkazny za wypusk). (1975). Biełaruska-polskija izaleksy. (Materyjały dla abmierkawannia). Minsk: AN BSSR. Red.-wyd. sawiet. In-t mowaznaustwa). [Цыхун, Генадзь (адказны за выпуск). (1975). Беларуска-польскiя iзалексы. (Матэрыялы для абмеркавання). Мiнск: АН БССР. Рэд.-выд. савет. Ін-т мовазнаўства].

Dal, Władimir. (1978–1980). Tołkowyj słowar żiwogo wielikorusskogo jazyka. T. 1–4. Moskwa: Russkij jazyk (faksimilnoje pierieizd. po izd. 1880–1882 gg.). [Даль, Владимир. (1978–1980). Толковый словарь живого великорусского языка. Т. 1–4. Москва: Русский язык. (факсимильное переизд. по изд. 1880–1882 гг.)].

Filin, Fiedot (red.). (1981). Leksika russkogo litieraturnogo jazyka XIX–naczała XX wieka. Moskwa: Nauka. [Филин, Федот (ред.). (1981). Лексика русского литературного языка ХIХ–начала ХХ века. Москва: Наука].

Hrinczenko, Boris (red.). (1907–1909). Słowar ukrainskoi mowy. T. 1–4. Kijew: Wydawnyctwo „Naukowa Dumka”. [Гринченко, Борис. (ред.). (1907–1909). Словарь української мови. Т. 1–4. Кіевъ: Видавництво „Наукова Думка”].

Karalewicz, Stanisława. (1997). Miesca i rola pałanizmau u „Chronicy Litouskaj i Żamojckaj”. U: Hanna Miezienka (red.). Biełaruska-ruska-polskaje supastaulalnaje mowaznaustwa i litaraturaznaustwa. Materyjały IV Miżnarodnaj nawukowaj kanfierencyi. Cz. 2 (s. 221–225). Wiciebsk: Wydawiectwa Wiciebskaha dziarżuniwiersiteta. [Каралевіч, Станіслава. (1997). Месца i роля паланiзмаў у „Хронiцы Лiтоўскай i Жамойцкай”. У: Ганна Мезенка (рэд.). Беларуска-руска-польскае супастаўляльнае мовазнаўства i лiтаратуразнаўства. Матэрыялы IV Мiжнароднай навуковай канферэнцыi. Ч. 2 (с. 221–225). Вiцебск: Выдавецтва Віцебскага дзяржуніверсітэта].

Kowalik, Iwan. (1975). Rasprostranienije słow na -tel w wostocznosławianskich jazykach. W: Fiedot Filin (red.). Aktualnyje problemy istoriczeskoj leksikołogii wostocznosławianskich jazykow: tez. dokł. i soobszcz. wsiesojuz. naucz. konf., nojab. 1975 g. (s. 166–167). Dniepropietrowsk: DGU. [Ковалик, Иван. (1975). Распространение слов на –тель в восточнославянских языках. В: Федот Филин (ред.). Актуальные проблемы исторической лексикологии восточнославянских языков: тез. докл. и сообщ. всесоюз. науч. конф., нояб. 1975 г. (с. 166–167). Днепропетровск: ДГУ].

Kramko, Iwan, Jurewicz, Alena, Janowicz, Alena. (1967). Ewalucyja mowy i biełaruskich drukawanych wydanniau nowaha pieryjadu. Wiesci AN BSSR. Ser. gramad. nawuk, 3, s. 41–49. [Крамко, Іван, Юрэвіч Алена, Яновіч Алена. (1967). Эвалюцыя мовы беларускіх друкаваных выданняў новага перыяду. Весці АН БССР. Cер. грамад. навук, 3, с. 41–49].

Krapiwa, Kandrat (Atrachowicz, Kandrat) (red.). (1978–1984). Tłumaczalny słounik biełaruskaj mowy. T. 1–5. Minsk: BiełEn. [Крапівa, Кандрат (Атраховіч, Кандрат) (рэд.). (1978–1984). Тлумачальны слоўнік беларускай мовы. Т. 1–5. Мінск: БелЭн].

Krukouski, Mikalaj. (1958). Ruski leksiczny upłyu na suczasnuju biełaruskuju litaraturnuju mowu. Minsk: Wydawiectwa AN BSSR. [Крукоўскі, Мікалай. (1958). Рускі лексічны ўплыў на сучасную беларускую літаратурную мову. Мінск: Выдавецтва АН БССР].

Łamieko, Władimir. (1985). Russkije leksiczieskije zaimstwowanija w biełorusskoj litieraturie wtoroj połowiny ХІХ w. W: Regionalnyje osobiennosti wostocznosławianskich jazykow, litieratur, folkłora i mietody ich izuczienija: tez. dokł. i soobszcz. III resp. konf. Cz. 1 (s. 119–121). Gomiel: GGU. [Ламеко, Владимир. (1985). Русские лексические заимствования в белорусской литературе второй половины ХІХ в. В: Региональные особенности восточнославянских языков, литератур, фольклора и методы их изучения: тез. докл. и сообщ. ІІІ респ. конф. Ч. 1 (с. 119–121). Гомель: ГГУ].

Michniewicz, Arnold, Hirucki, Anatol. (1990). Vaźmi majo słowa… Natatki ab leksicznym uzajemaupływie biełaruskaj i ruskaj mou u kantekscie uzajemadziejannia kultur. Minsk: Nawuka i technika. [Міхневіч, Арнольд, Гіруцкі, Анатоль. (1990). Вазьмі маё слова… Нататкі аб лексічным узаемаўплыве беларускай і рускай моў у кантэксце ўзаемадзеяння культур. Мінск: Навука і тэхніка].

Nasowicz, Iwan. (1983). Słounik biełaruskaj mowy. Minsk: Wydawiectwa BiełSE imia Pietrusia Brouki (faksimilnaje wyd. „Słowaria biełorusskago narieczija”. Sankt-Pietierburg, 1870). [Насовіч, Іван. (1983). Слоўнік беларускай мовы. Мінск: Выдавецтва БелСЭ імя Петруся Броўкі (факсімільнае выд. „Словаря бeлорусскаго нарeчія”. Санкт-Петербург, 1870)].

Rusaniwskij, Witalij. (1973). Słowjanśki miżmowni zwjazki i formuwannia funkcjonalnych styliw ukraіnśkoj literaturnoi mowy XVI–XVII st.: dopowid na VII Miżnarodnomu zjizdi sławistiw (Warszawa, serpen 1973 r.). Kyiw: Naukowa dumka. [Русанівський, Віталій. (1973). Слов’янські міжмовні зв’язкі і формування функціональних стилів украïнськоï літературноï мови XVI–XVII ст.: доповідь на VІІ Міжнародному з’ïзді славістів (Варшава, серпень 1973 р.). Киïв: Наукова думка].

Szknaj, Galina. (1989). Biełorussko-russkije leksiko-siemanticzieskije sootwietstwija (imiena suszcizestwitielnyje). Awtoriefierat dis. [...] kand. fiłoł. nauk. Minsk: BGU. [Шкнай, Галина. (1989). Белорусско-русские лексико-семантические соответствия (имена существительные). Автореферат дис. [...] канд. филол. наук. Минск: БГУ].

Wajtowicz, Nina. (1954). Da pytannia ab dyjalektnaj asnowie biełaruskaj litaraturnaj mowy. Pracy Instytuta mowaznaustwa AN BSSR, 2, s. 155–181. [Вайтовіч, Ніна. (1954). Да пытання аб дыялектнай аснове беларускай літаратурнай мовы. Працы інстытута мовазнаўства АН БССР, 2, с. 155–181].

Żurauski, Arkadź. (1967). Historyja biełaruskaj litaraturnaj mowy. T. 1. Minsk: Nawuka i technika. [Жураўскі, Аркадзь. (1967). Гісторыя беларускай літаратурнай мовы. Т. 1. Мінск: Навука і тэхніка].




DOI: http://dx.doi.org/10.17951/sb.2018.12.191-213
Data publikacji: 2019-03-27 08:16:36
Data złożenia artykułu: 2018-05-03 10:20:26


Statystyki


Widoczność abstraktów - 1330
Pobrania artykułów (od 2020-06-17) - PDF (Русский) - 0

Wskaźniki



Odwołania zewnętrzne

  • Brak odwołań zewnętrznych


Prawa autorskie (c) 2019 Iryna Haponienka

Creative Commons License
Powyższa praca jest udostępniana na lcencji Creative Commons Attribution 4.0 International License.