Arealogy, stratigraphy and oyconymic landscape: intersection points
Résumé
SUMMARY
Oycomymic landscape is a complex linguistic-historical multicomponent system which we can analyze via stratigraphic method. It is based on the study of oyconymic phenomenon or process in chronological sequence. Geographical names are specific linguistic units which, in addition to lingual and temporal, have territorial parameters. Areas, identified as a result of mapping, become special onomastic text. Arealogy, stratigraphy and oyconymic landscape are connected by one concept – space, and chart respectively, which provides the visualization of the spreading of phenomenon (area) in diachrony (stratigraphy) on the determined territory (landscape).
Mots-clés
Texte intégral :
PDF (English)Références
Bezlaj, France. (1967). Nazvotvorčij proces u slovensʹkìj movì. In: Povìdomlennâ ukraïnsʹkoï onomastičnoï komìsìï (pp. 11–14). Kiïv: Naukova dumka. [Безлай, Франце. (1967). Назвотворчий процес у словенській мові. У: Повідомлення української ономастичної комісії (c. 11–14). Київ: Наукова думка.]
Demčuk, Marìâ Oleksìïvna. (1988). Slov’ânsʹkì avtohtonnì osobovì vlasnì ìmena v pobutì ukraïncìv HIV–HVII st. Kyiv: Naukova dumka. [Демчук, Марія Олексіївна. (1988). Слов’янські автохтонні особові власні імена в побуті українців ХIV–ХVII ст. Київ: Наукова думка.]
Hudaš, Mihajlo Lukič, Demčuk, Marìâ Oleksìïvna. (1991). Pohodžennâ ukraïnsʹkih karpatsʹkih ì prikarpatsʹkih nazv naselenih punktìv (vìdantroponìmnì utvorennâ). Kiïv: Naukova dumka. [Худаш, Михайло Лукич, Демчук, Марія Олексіївна. (1991). Походження українських карпатських і прикарпатських назв населених пунктів (відантропонімні утворення). Київ: Наукова думка.]
Kupčinsʹka, Zorâna Olegìvna. (2016). Stratigrafìâ arhaïčnoï ojkonìmìï Ukraïni. Lʹvìv: NTŠ. [Купчинська, Зоряна Олегівна. (2016). Стратиграфія архаїчної ойконімії України. Львів: НТШ.]
Kupčinsʹkij, Oleg Antonovič. (2011). Statistika ta geografìâ dvočlennih vìdprisvìjnih geografìčnih nazv Ukraïni *-jь. In: Oleg Antonovič Kupčinsʹkij, Studìï z ìstorìï ukraïnsʹkoï movi ta ojkonìmìï. Vibranì stattì ta materìali (pp. 178–191). Lʹvìv: NTŠ. [Купчинський, Олег Антонович. (2011). Статистика та географія двочленних відприсвійних географічних назв України *-jь. У: Олег Антонович Купчинський, Студії з історії української мови та ойконімії. Вибрані статті та матеріали (c. 178–191). Львів: НТШ.]
Malec, Maria. (1971). Budowa morfologiczna staropolskich złożоnych imion osobowych. Wrocław: Ossolineum.
Meje, Antuan. (2001). Obŝeslavânskij âzyk. Moskva: Izd. gruppa „Progress”. [Мейе, Антуан. (2001). Общеславянский язык. Москва: Изд. группа „Прогресс”.]
Milewski, Tadeusz. (1961). O pochodzeniu słowiańskich imion złożonych. Prace Onomastyczne, 5, pp. 233–247.
Nieckula, Franciszek. (1965). Polskie nazwy miejscowe z sufiksem –jь. Rozprawy Komisji Językowej Wrocławskiego Towarzystwa Naukowego, 5, pp. 65–147.
Palacký, František. (1832). Popis staročeských osobních a křestních jmen. Časopis Českého Museum, 6, pp. 60–69.
Radʹo, Lûdmila Nestorìvna. (2004). Ojkonìmi Ukraïni na *-jъ, (*-ja, *-je) u Х–ХХ st. Ìvano-Frankìvsʹk. [Радьо, Людмила Несторівна. (2004). Ойконіми України на *-jъ, (*-jа, *-jе) у Х–ХХ ст. Івано-Франківськ.]
Rospond, Stanisław. (1983). Słowiańskie nazwy miejscowe z sufiksem -jь. Wrocław: Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego.
Seliŝeva, Afanasiâ Matveeviča. (1948). Proishoždenie russkih familij, ličnyh imen i prozviŝ. Učenye zapiski Moskovskogo universiteta, 128, pp. 128–152. [Селищевa, Афанасия Матвеевича. (1948). Происхождение русских фамилий, личных имен и прозвищ. Ученые записки Московского университета, 128, с. 128–152.]
Svoboda, Jan. (1964). Staročeská osobní jména a naše příjmení. Praha: Československá akademie věd.
Taszycki, Witold (ed.). (1965–1980). Słownik staropolskich nazw osobowych. Vol. I–V. Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich.
Toporova, Tatʹâna Vladimirovna. (1996). Kulʹtura v zerkale âzyka: drevnegermanskie dvučlennye imena sobstvennye. Moskva: Škola „Âzyki russkoj kulʹtury”. [Топорова, Татьяна Владимировна. (1996). Культура в зеркале языка: древнегерманские двучленные имена собственные. Москва: Школа „Языки русской культуры”.]
Zaimov, Jordan. (1973). Bʺlgarski geografski іmena s -jʹ. Sofiâ: Izd-vo BAN. [Заимов, Йордан. (1973). Български географски імена с -jь. София: Изд-во БАН.]
Zaliznâk, Andrej Anatolʹevič. (2004). Drevnenovgorodskij dialekt. Moskva: Âzyki slavânskoj kulʹtury. [Зализняк, Андрей Анатольевич. (2004). Древненовгородский диалект. Москва: Языки славянской культуры.]
Železnâk, Іrina Mihajlіvna. (1969). Očerk serbohorvatsʹkogo antroponimičeskogo slovoobrazovaniâ. Suffiksalʹnaâ sistema serbohorvatskoj antroponimii ХІІ–XV vv. Kyiv: Naukova dumka. [Железняк, Ірина Михайлівна. (1969). Очерк сербохорватського антропонимического словообразования. Суффиксальная система сербохорватской антропонимии ХІІ–XV вв. Київ: Наукова думка.]
DOI: http://dx.doi.org/10.17951/ff.2019.37.2.13-25
Date of publication: 2019-12-31 19:00:25
Date of submission: 2019-03-01 19:38:38
Statistiques
Indicateurs
Renvois
- Il n'y a présentement aucun renvoi.
Droit d'auteur (c) 2019,
Ce(tte) œuvre est mise à disposition selon les termes de la Licence Creative Commons Attribution 4.0 International.